Цю історію 100 разів розповідала в Грузії , але напишу і тут , бо завтра в універ йти і відчуваю мене чекають багато питань
діло було 14 лютого, в той день я була на роботі і ми збирались святкувати день народження друга з Єгипту, планувалось святкувати в тісному колі адмінів , але коли я прийшла в зал з тортом , то була на секунду в шоці... там було 16 людей!!! 16 людей різних національностей , статей, віку, професій )). -о, Боже - думала я, -як поділити на 16 людей один торт??? Але кілька хвилин і дружня атмосфера заповнила приміщення і я просто стала насолоджуватись моментом, коли відійшла на кілька хвилин в коридор і повернулась на своє місце то зрозуміла що моє місце зайняте, і я недовго думаючи сіла біля цього кучерявого парубка з Нової Зеландії (До речі, його звати Кріс), і стала осипати його питаннями. На питання ким ти працюєш ?? Він сказав : взагалі ніким, я просто подорожую вже 5 років. Ну звісно що після цієї фрази питань збільшилось в кілька разів , і коли я допила своє пиво (мені потрібно мало щоб спяніти і бути відвертою ))) я сказала : давай подорожувати разом)))) він такий зразу : давай!!! І вже на наступний день ми сиділи в кафешці і обговорювали про наш майбутній тріп, оскільки візи я не маю , було два варіанти: або Росія або Грузія , звісно я не хотіла в Росію , а дуже хотіла в Грузію, Кріс все ж наполягав на Росії, бо на кордоні з Фінляндією є гарне північне сяйво , але добре що йому не дали візу до Росії і ми все ж вирушили до Грузії. Я Обожнюю спонтанність, спонтанно познайомились , спонтанно вирушили в подорож , і саме в такі моменти відкидаються будь -які сумніви....ти все ж знаходиш гроші, час, розставляєш пріоритети (навчання-подорожі -0:1), тому що дітям не буду розповідати що я ходила на пари , а буду розповідати про неймовірні пригоди , які ніколи не забуду . Дякую, тобі
діло було 14 лютого, в той день я була на роботі і ми збирались святкувати день народження друга з Єгипту, планувалось святкувати в тісному колі адмінів , але коли я прийшла в зал з тортом , то була на секунду в шоці... там було 16 людей!!! 16 людей різних національностей , статей, віку, професій )). -о, Боже - думала я, -як поділити на 16 людей один торт??? Але кілька хвилин і дружня атмосфера заповнила приміщення і я просто стала насолоджуватись моментом, коли відійшла на кілька хвилин в коридор і повернулась на своє місце то зрозуміла що моє місце зайняте, і я недовго думаючи сіла біля цього кучерявого парубка з Нової Зеландії (До речі, його звати Кріс), і стала осипати його питаннями. На питання ким ти працюєш ?? Він сказав : взагалі ніким, я просто подорожую вже 5 років. Ну звісно що після цієї фрази питань збільшилось в кілька разів , і коли я допила своє пиво (мені потрібно мало щоб спяніти і бути відвертою ))) я сказала : давай подорожувати разом)))) він такий зразу : давай!!! І вже на наступний день ми сиділи в кафешці і обговорювали про наш майбутній тріп, оскільки візи я не маю , було два варіанти: або Росія або Грузія , звісно я не хотіла в Росію , а дуже хотіла в Грузію, Кріс все ж наполягав на Росії, бо на кордоні з Фінляндією є гарне північне сяйво , але добре що йому не дали візу до Росії і ми все ж вирушили до Грузії. Я Обожнюю спонтанність, спонтанно познайомились , спонтанно вирушили в подорож , і саме в такі моменти відкидаються будь -які сумніви....ти все ж знаходиш гроші, час, розставляєш пріоритети (навчання-подорожі -0:1), тому що дітям не буду розповідати що я ходила на пари , а буду розповідати про неймовірні пригоди , які ніколи не забуду . Дякую, тобі
Немає коментарів:
Дописати коментар